Металотермія
Металотермі́я (від метали і грец. thérme — теплота) — процеси, засновані на відновленні металів з їхніх з'єднань (оксидів, галлоїдів і інші) активнішими металами (алюмінієм, магнієм, кремнієм, що умовно приймається за метал, і інші), які протікають з виділенням теплоти. Металотермія почала застосовуватися на рубежі 19—20 століття Металотермічні процеси класифікують за металом-відновником: алюмінотермічні (Алюмінотермія), магнієтермічні, силікотермічні (Силікотермія). Металотермічні способи виробництва дорожчі, ніж вуглевідновлення (Карботермія), і використовуються для отримання безвуглецевих легуючих сплавів високої якості (лігатури з рідкісними металами, безвуглецевий ферохром і ін.), титанової губки і інших чистих (головним чином по вуглецю) металів і сплавів.
Існує декілька різновидів металотермічного процесу. Позапічний процес проводиться в тих випадках, коли теплоти, що виділяється під час протікання відновних реакцій, досить для отримання продуктів реакції в рідкому стані і хорошого їхнього розділення (1750—2300 °С); використовується в алюмінотермії. Електропічний процес застосовується, коли теплоти, що виділяється, недостатньо для розплавлення і необхідного перегріву продуктів плавки — тепло, що не вистачає, підводиться за допомогою електронагріву; процес широко поширений. Вакуумна металотермія дозволяє виділяти метали, що легко випаровуються (наприклад, магній) під час їх відновлення в умовах вакууму (при 800—1 400 °С) або отримувати метали з пониженим вмістом газів.
Оцініть новину: 