«Зелена хімія» Ольги Ларіної
Ольга Ларіна – саме та жінка в науці, яка безперечно вірить у свою справу. Науковиця робить те, в чому може бути максимально корисною, - працює над створенням продуктів з біосировини. Вона пишається тим, що продовжує займатися хімією і не опускає руки, попри труднощі. В цьому її натхнення і сила. Про роботу як натхнення Бажання стати науковицею з’явилося в Ольги не відразу, а визрівало поступово. Тому, воно стало справжнім дорослим прагненням. «У дитинстві я мріяла стати лікаркою. І серед шкільних предметів мені були цікаві математика, біологія та хімія. Я про професійний шлях в науці тоді навіть не замислювалася. Інтерес саме до каталізу як складової фізичної хімії з’явився в часи навчання в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». На кафедрі хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології на лекціях професора Івана Слабуна і з’явилося в мене бажання продовжити свій шлях як науковиці і взагалі доєднатися до тих людей, які створюють щось нове. А ось визначальним моментом в моїй науковій кар’єрі я можу назвати вступ до аспірантури Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського Національної академії наук України. Бо саме про цей інститут мені на лекціях розповідали в університеті, я мріяла вступити саме туди. І тому, можна сказати, що моя свідома мрія вже як дорослої особистості здійснилась». Невідомі прилади з індикаторами, комп’ютерні розрахунки та пробірки з речовинами. Будні науковиці можуть здаватися незрозумілими для багатьох людей. Тому Ольга пояснює, з чим зараз пов’язана її робота. «Зараз мої зусилля спрямовані на створення каталізаторів для процесів перетворення біоспиртів у цінні хімічні сполуки. Це мономери для виробництва еластомерів або синтетичних каучуків, того пластику, який нас оточує в повсякденні. Це – компоненти пального. Наприклад, біоетанол можна отримати шляхом перероблення або ферментації чи бродіння нехарчової біомаси. Сировиною можуть бути побічні продукти виробництва цукру. А в Україні таких виробництв багато. Тому головна мета досліджень – це зменшити використання сирої нафти і замінити її на відновлювану біосировину». Ольга наголошує, що світові запаси нафти стрімко скорочуються. Тому «зелена хімія», спрямована на вироблення промислово важливих хімічних сполук з відновлюваної сировини, дуже важлива. Декому це може здатися далеким майбутнім. Але саме тоді, каже науковиця, плоди її праці будуть як ніколи потрібні людству. «Мені здається, що напрямок створення продуктів, технологій з біосировини, зелена інженерія – ось ці напрямки будуть цікаві і будуть розвиватися навіть через 10 років. Через 50 років ми, можливо, отримаємо результат сучасних розробок. Наприклад, пошук способів одержання певних промислово важливих хімічних продуктів з відновлюваної сировини – це теж одне з завдань сьогодення у зв’язку зі скороченням світових запасів нафти, а також необхідності зниження викидів вуглекислого газу, оскільки це – парниковий газ. Для України ті дослідження, якими ми займаємося, є необхідною передумовою для налагодження в країні виробництва мономерів синтетичних полімерів. І це вкрай важливо для зниження залежності вітчизняної промисловості від імпорту нафтопродуктів».Джерело: hlukhiv.city Оцініть новину: 
Ваш коментар буде першим