Стартувала ХІX Наукова конференція «Львівські хімічні читання – 2023»
29 травня 2023 року розпочала роботу ХІX Наукова конференція «Львівські хімічні читання – 2023». Цьогорічний науковий форум присвячений 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. Організаторами конференції є хімічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка та Львівське конференц-бюро. Захід відбувається у змішаному форматі. Відкрив засідання декан хімічного факультету Григорій Дмитрів. «Надзвичайно приємно сьогодні бачити повну авдиторію науковців. Пригадую, як у 2021 році, незважаючи на виклики пандемії, ми змогли згуртуватися та провести успішний науковий захід. Вірю, що цьогорічна конференція також буде цікавою та продуктивною, а вже наступну ювілейну ХХ Наукову конференцію «Львівські хімічні читання» ми проведемо після перемоги у мирній Україні», – наголосив Григорій Дмитрів. До учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. Він зазначив, що важливим є зберігати тяглість проведення конференції, попри всі виклики часу, що свідчить про незламність духу, стійкість та волю до перемоги, які притаманні українцям. «Львівські хімічні читання» вже стали атрибутом розвитку хімії у нашій державі. Сучасні виклики вимагають ефективної взаємодії фахівців в різних напрямах хімії. Так, у світлі пандемії ми дискутували про синтез медичних препаратів, створення та обслуговування обладнання для діагностики тощо. Сьогодні ж на перший план виходять питання зміцнення обороноздатності України та відновлення країни після перемоги. Тож на цій конференції ми говоритимемо про інноваційні матеріали для оборонно-промислового комплексу, елементів індивідуального захисту, транспортних засобів і безпілотників, а також про лікарські засоби і матеріали для імплантів. Важливо пам’ятати, що в сучасних мовах критично важливо скорочувати шлях від ідеї до її реалізації», – підкреслив Роман Євгенович. Голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, академік НАН України, професор Роман Кушнір розповів присутнім історію становлення товариства, а також пригадав імена відомих діячів хімічної науки, які долучилися до цього процесу. Також Роман Кушнір зосередив увагу на сучасній діяльності Наукового товариства ім. Шевченка, наголосивши на плідній роботі хемічної комісії. «Я сподіваюся, що цього року ми зможемо відзначити 150-ліття Наукового товариства ім. Шевченка вже у спокійній Україні. А усім учасникам конференції зичу цікавої роботи, продуктивних дискусій, добрих результатів та наукових успіхів», – додав Роман Кушнір. Також науковців привітала директорка Львівського конференц-бюро Олена Павлюк. «Наша співпраця з хімічним факультетом є дуже потужною. Середовище хіміків – це надзвичайно проактивні та креативні люди, з якими ми маємо добрий досвід спільної роботи. Наша мета – об’єднати наукові установи, бізнес, громадські організації задля розвитку нашої держави у сфері інновацій та технологій», – додала Олена Павлюк. Надалі робота конференції продовжилася у форматі пленарного засідання, яке модерував Роман Гладишевський. Учасники заходу представили свої наукові доповіді, які супроводжувалися ґрунтовними презентаціями. Спершу про нові ефективні препарати для обробки яблук на основі супрамолекулярних комплексів 1-метилциклопропену присутнім розповів член-кореспондент НАН України, професор Валентин Чебанов. Надалі доповідь на тему «Гібридні перовськіти на основі азиридинієвого катіону як перспективні функціональні матеріали» представив старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ілля Гуральський. Завідувачка кафедри неорганічної хімії та хімічної освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, професорка Олена Марцинко презентувала дослідження про біокоординаційні сполуки германію з полігідроксикарбоновими кислотами, а на завершення пленарного засідання доцент кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Андрій Лозинський виступив із темою «Синтез похідних тіазоло[2,3-d]тіопірану на основі 5-гідрокси-1,4-нафтохінону (юглону) як протипухлинних агентів». Після першого засідання наукові доповіді, присвячені найактуальнішим питанням сучасної хімічної науки, представили й інші учасники конференції. Загалом знакова наукова подія триватиме упродовж трьох днів – до 31 травня 2023 року. Вчені представлятимуть свої напрацювання в рамках роботи п’яти секцій: «Неорганічна хімія», «Фізична хімія», «Аналітична хімія», «Хімічна технологія та хімія довкілля» та «Органічна та медична хімія».Джерело: lnu.ua Оцініть новину: 
Ваш коментар буде першим