Кейс зі вступу–2020: хімічний факультет
За даними ЄДЕБО, на освітню програму 102 «Хімія» до Каразінського університету за ступенем «Бакалавр» абітурієнти зареєстрували понад 180 заяв. На бюджетне місце претендували одразу 3 особи. Середній бал ЗНО з хімії вступників на денну форму навчання за кошти бюджету склав 177,5 балів. А шість, тепер уже першокурсників, вступили на спеціальність із 200-бальним конкурсним показником. З ними ми пропонуємо познайомитися ближче. Хімія — це перспективний напрям Дмитро Анохін — першокурсник хімічного факультету. Саме цей хлопець із 200-бальним ЗНО з хімії очолив рейтинговий список вступників. Дмитро вже з 8 класу почав брати участь в олімпіадах. Неодноразово він представляв Харківську область на IV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. В 10 класі Дмитро здобув срібло на 53-й Міжнародній Менделєєвській олімпіаді з хімії, яка проходила в Санкт-Петербурзі. Говорить, що вивчати цю науку більш поглиблено та брати участь в олімпіадах йому запропонував учитель. Вступна кампанія, за його словами, пройшла спокійно. Дмитро точно знав, що буде подавати заяву на навчання до Каразінського університету на хімічний факультет. «Це мій вибір навчатися тут і не тільки за місцем проживання, але й за рекомендаціями знайомих. Вони також закінчували хімічний факультет. До речі, один такий мій знайомий зараз працює у США», — говорить першокурсник. На питання, чого він очікує від навчання, відповідає, що, по-перше, університет — це оточення і знайомства. По-друге, безумовно, глибше занурення у вивчення хімії. З остаточними планами, ким і де б хотів працювати, хлопець ще не визначився. «Поки планую пов’язати з цим життя, але що буде далі — подивимось. Проте я налаштований на роботу за кордоном — у Європі, можливо, у США», — говорить Дмитро. Також почувається впевнено одногрупниця Дмитра, Ксенія Щербак, випускниця Харківського наукового ліцею-інтернату «Обдарованість» Харківської обласної ради. На питання, чому вона обрала такий напрям підготовки розповідає: «У якийсь момент я зрозуміла, що хімія подобається мені. Щобільше, мені вона вдається. Також це перспективний напрям, бо мало людей пов’язують із цим своє життя. У мене непогано й математика виходить (це в мене від мами), але я обрала хімію». Дівчина неодноразово була призеркою обласних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. У 10 класі Ксенія посіла третє місце, а в 11 класі — виборола срібло. Також дівчина брала участь у Всеукраїнському турнірі юних хіміків, де вона разом із командою посіла друге місце. Про відчуття від вступної кампанії говорить, що хвилювань не було. Попри це, дівчина з нетерпінням чекала на момент зарахування. Про конкуренцію говорить, що вона є і буде завжди, але Ксенія впевнена: все буде добре. «Як-не-як, але я теж входжу до списку людей з найвищим рейтинговим балом. Тому мені не дуже страшно», — додає Ксенія. Дівчина прагне пов’язати своє життя з хімією і викладати науку в університеті. Говорить, що, якщо все вдасться, то буде навчати майбутніх студентів хімії в Каразінському. Про «взаємну любов» або де майбутні хіміки можуть працювати за фахом Про можливості та перспективи працевлаштування студентів хімічного факультету розповідає Валентин Чебанов — професор, доктор хімічних наук та перший заступник генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів». За його словами, працевлаштування студентів відбувається ще під час їхнього навчання. «Деякі студенти приходять до нас із першого курсу, деякі — ще до початку навчання в університеті. Тобто ми робимо селекцію здібних людей ще на рівні школи. Зараз у мене, до речі, працює школяр з 10 класу. Але зазвичай це студенти 2–3 курсів», — говорить професор. У кожного студента є власна історія про початок роботи в НТК. Наприклад, одні починають працювати та паралельно поєднувати це з навчанням в університеті. Це можуть бути й студенти бакалаврату, й аспіранти. У цьому випадку студенти обіймають посади інженерів та працюють у вільний від навчання час. А інші приходять до інституту вже з дипломом і проходять випробувальний термін чи стажування. За словами Валентина Чебанова, це становить приблизно два місяці: «Після того, як стажери проявили себе з найкращого боку, коли їм сподобалося у нас, ця любов має бути взаємною, ми з ними вже думаємо, яким чином будемо разом працювати далі». Професор говорить і про пріоритет закордонного працевлаштування у сучасних студентів. За його словами, усе частіше розумні діти їдуть одразу після бакалаврата продовжувати навчання чи працювати в Європу чи Америку: «У мене, наприклад, два роки тому був студент, який поїхав до США. Він поїхав після бакалаврата, навіть магістратуру в нас не здобув. І там одразу вступив до аспірантури. Йому сказали, що рівень його знань після університету є достатнім».Джерело: univer.kharkov.ua Оцініть новину: 
Ваш коментар буде першим