Хімічний блог. Мурашина кислота
Розповідь про харчові кислоти почнемо з тієї сполуки, що міститься не лише у плодах, але й у деяких комахах. Мабуть ви здогадалися, що цією кислотою є мурашина. Так, біль та печіння після укусу мурахи – це наслідок дії саме цієї кислоти. Що ж це за кислота та які її властивості? Мурашина кислота, яка також називається форміатною або метановою, має формулу Н-СОOH. Таким чином, це – найпростіша карбонова кислота. Це безбарвна рідина з різким запахом, що кипить за 101 оС. Відкрив її у 1670 році англійський ботанік і зоолог Джон Рей під час перегонки з водяною парою рудих лісових мурах. Він одержав водний розчин нової хімічної сполуки і дав її латинську назву аcidum formicum. Мурашина кислота – єдина із карбонових кислот, у молекулі якої міститься альдегідна група –СНО. Тому вона, як і альдегіди, окиснюється KMnO4, реактивом Толленса (Ag+) і дає реакцію «срібного дзеркала». Під час нагрівання з концентрованою H2SO4 мурашина кислота розкладається на CO2 і H2O. У природі форміатна кислота виявлена у бджолах, кропиві, хвої. А де ж використовується ця сполука? Виявляється, що має вона величезну кількість різноманітних застосувань. Головним чином мурашину кислоту використовують як консервуючий і антибактеріальний агент. Вона уповільнює процеси гниття і розпаду, тому застосовується як засіб боротьби з паразитами. У харчовій промисловості кислота відома як харчова добавка Е236, що виконує роль консерванту. В овочевих і грибних консервах сполука уповільнює розвиток бактерій і цвілі та подовжує термін придатності продуктів. Цю добавку можна зустріти в складі маринадів для риби, її використовують у виробництві напоїв, особливо під час консервації натуральних соків. Застосовують її й для обробки дерев’яних бочок для пива і вина. Добавку E236 іноді можна зустріти в кондитерських виробах; у медицині вона входить до складу найрізноманітніших медикаментів та виконує функцію знеболювального та антисептика, використовується для приготування розчинів пермурашиної кислоти («первомур» або рецептура «С-4» це суміш перекису водню і мурашиної кислоти). Первомур використовують у хірургії як передопераційний антисептичний засіб; у косметології — для лікування прищів і вугрової висипки, видалення волосся. Сильні очищувальні властивості сполуки приносять користь навіть за важких формах акне. Мурашина кислота ефективна проти комарів, мошок і кліщів. Розігріваючі властивості кислоти використовують для отримання гарної засмаги; у сільському господарстві вона – один із найефективніших консервантів, який дозволяє довго зберігати силос. Кислота добре просочує корми, запобігає розвитку патогенної мікрофлори і дозволяє зберегти користь рослинної сировини на всю зиму. Речовиною у вигляді 85 % розчину обробляють зелену масу під час подрібнення і завантаження на транспортні засоби. Окрім цього, кислоту використовують у бджільництві для боротьби з кліщами, які можуть знищити цілі сім’ї бджіл; у побуті вона добре видаляє іржу, патину і вапно, розчиняє кальцієві відкладення і цемент. Речовину включають до складу антиожеледних реагентів; шкіра в результаті обробки нею пом’якшується та стає більш еластичною. У процесах фарбування тканин вона допомагає досягти рівномірності забарвлення; у хімічний промисловості – це гарний розчинник. Мурашина кислота швидко розкладається у навколишньому середовищі і є екологічно безпечною сполукою. Ну, а на кінець трішки про її одержання. Вперше синтезував мурашину кислоту з синильної кислоти французький хімік Жозеф Луї Гей-Люссак, а в 1855 році інший французький хімік, П’єр Ежен Марселен Бертло, розробив спосіб синтез мурашиної кислоти з метилового спирту і монооксиду карбону. Схожий метод синтезу використовується й сьогодні.Джерело: chem.kname.edu.ua Оцініть новину: 
Ваш коментар буде першим