Лекція Нобелівського лауреата з хімії Роалда Гоффмана
14 січня о 17-00 (Київ) Харківський хімічний семінар (Kharkiv Chemical Seminar) запрошує на лекцію Нобелівського лауреата Роалда Гоффмана (Prof. Roald Hoffmann) «Хімічна уява діє в дуже жорстких умовах». Лектор: Професор Роалд Гоффман (Prof. Roald Hoffmann), професор Корнельського університету, народився у місті Золочів (нині Львівська область, Україна). Під час Другої світової війни його родина потрапила до нацистського гетто, а вже після війни вони переїхали до Польщі, з 1949 року оселилися в США. У 1955 році Гоффман почав навчання в Колумбійському університеті, а вже через 3 роки продовжив навчання в аспірантурі Гарвардського університету. Після отримання PhD у 1962 році він працював в Гарварді та Корнельському університеті. Разом з Робертом Вудвордом у 1965 році сформулював «правила Вудворда-Гоффмана» щодо збереження орбітальної симетрії в хімічних реакціях. У 1981 році отримав Нобелівську премію з хімії за дослідження електронної структури молекул та реакцій. Гоффман також працював над розвитком квантових методів для молекулярних орбіталей та досліджував органічні і неорганічні молекули. Його роботи мали великий вплив на теоретичну хімію, включаючи дослідження електронної структури та реакційних механізмів. Він розробив концепцію ізолобальної аналогії, що допомогла зрозуміти взаємозв'язки між органічними та неорганічними молекулами. Тема доповіді: Хімічна уява діє в дуже жорстких умовах («The chemical imagination at work in very tight places»). Алмазні ковадла дають змогу вивчати речовину під тиском у кілька мегабарів (тобто кілька сотень ГПа). Властивості речовини в такому стані кардинально відрізняються від тих, що відомі при тиску в 1 атмосферу. У лекції буде розглянуто те, наскільки відрізняється хімія при високому тиску і яку роль може відігравати хімічна інтуїція в розумінні поведінки речовини при високих тисках. Зокрема, проф. Гоффман детально розгляне взаємопов'язану ієрархію відгуків реакцій на збільшення густини, що складається з (а) стискання ван-дер-ваальсового простору (для молекулярних кристалів); (б) посилення координації; (в) зменшення довжини ковалентних зв'язків і розміру аніонів; і (г) екстремального режиму відриву електронів від атомів і нових видів кореляцій. Приклади вражаючих хімічних і фізичних явищ, що виникають за таких екстремальних умов, чергуватимуться в цій розповіді з якісними хімічними уявленнями про зв'язки, що беруть участь у цих процесах. Координатор заходу: член-кореспондент НАН України, професор Валентин Чебанов (chebanov@gmail.com; info@isc.kh.ua) Мова семінару — англійська. Участь вільна, є можливість спілкування зі спікерами.Джерело: facebook.com Оцініть новину: 
Ваш коментар буде першим