Статті / Пізнавальні статті
Що потрібо знати про добрива?
Весна. Пора братися до роботи. От і моя мама довго плутаючись між тим, які добрива кращі, які для чого, нарешті сказала: ти в нас хімік, от і шукай, чим мені підживлювати свої рослинки, щоб шкоди мало, а користі – багато. Довелося пошукати.
Наперед хочу застерегти читача. В цій статті не буде ні слова про шкідливість добрив, крім сказаного зараз. Добрива, органічні чи мінеральні, комплексні чи прості, при правильному використанні мало того, що не шкодять оточуючому середовищу і, тим більше, врожаю. Бо, може хтось не знає, при раціональному внесенні добрив і дотриманні правил їх внесення під рослини, людина отримує понад 50% «бонусу» - земля може видати більше пшениці, картоплі, буряку. А от при внесенні, скажімо, селітри в ґрунт безпосередньо перед дощем, господар досягне одного – всю його селітру змиє з дощем у найближчу річку. Кому від того гірше? Зрозуміло, що в цьому випадку страждає екологія, а господар тратить гроші саме на забруднення навколишнього середовища. Отже, дуже важливо дізнатися, коли і яке добриво потрібно вносити під рослини і як зробити так, щоб добриво не вимилося, не «зникло» без сліду, а витратилося саме на те, для чого призначено.
Отже, які ж елементи потрібні нашим городнім культурам? Всього вчені знайшли 70 елементів періодичної системи в рослинах, що ростуть в наших широтах. Проте, для повноцінного росту і плодоносіння рослинам так чи інакше потрібні всього п’ятнадцять: макроелементи – Нітроген (азот), Фосфор, Калій, Кальцій, Магній, Сульфур (сірка), Оксиген (кисень), Гідроген (водень), Карбон (вуглець) та мікроелементи – Бор, Ферум (залізо), Манган (марганець), Купрум (мідь), Молібден, Цинк. Добрива бувають простими (містять тільки один елемент) і комплексними (два і більше), органічними (гній, сеча тварин, пташиний послід, зелена маса) і мінеральними (селітри, амофоси і т.д.), бувають мішані добрива.
При використанні добрив слід дуже виважено підходити до кількостей – кілька крупинок амофоски ніяк не допоможуть рослині рости, але й завалена добривом, вона, швидше за все, згорить. Це стосується не лише мінеральних добрив, органічні добрива також дуже агресивні до рослин. Так, пташиний послід рекомендують розводити водою у масовому співвідношенні 1:20 (на літр посліду – 20 літрів води). Я б особисто рекомендувала, трохи нейтралізувати це добриво хоча б попелом, оскільки в пташиного посліду надзвичайно висока кислотність. Саме після нього найбільше горять рослини, якщо використати його не правильно. Попіл же рослин, крім того, що у великій кількості містить калій – має лужну реакцію. Тобто, при доброму розведенні і невеликій кількості попелу – добриво одночасно стає не таким агресивним до зелені і, заодно, стає комплексним.
Якщо говорити про гній, то відомо, що його найкраще вносити після осінньої оранки. За цей час азот, фосфор та інші речовини, які знаходяться в погано засвоюваній формі у вигляді білків та поліпептидів, перейдуть у гумус, крім того, ґрунт, утеплений таким чином не вимерзає і не піддається ерозії.
Тваринну сечу, по суті рідке азотне добриво, слід вносити дуже обережно, адже в саме в сечі міститься найбільша кількість різноманітних хвороботворних бактерій. Проте азот карбаміду (сечовини) добре засвоюваний, особливо, його добре поглинає картопля. В погоні за «натуральним» добривом, слід пам’ятати, що картопля, наприклад, нітратів не накопичує, тому помірні кількості азотних добрив добре покращать її ріст, а от буряк, морква – «складують» міндобрива, накопичуючи все, що ви внесли під гичку. Тому при їхньому рості слід бути дуже обережними з добривами. При чому, їм, в принципі, однаково, які нітрати засвоювати – натуральні чи синтетичні, в будь-якому випадку «пере удобрені» буряки не принесуть здоров’я.
Не варто хвилюватися про нестачу в рослинах таких елементів, як водень, кисень та карбон, їх рослини у вигляді води та вуглекислого газу в достатній кількості отримують з навколишнього середовища. Так, так, коли ви поливаєте свій город водою, ви підживлюєте їх найважливішим в житті добривом.
Як вибирати добрива? Найбільше всім рослинам потрібні мікроелементи, перераховані з самого початку. На звичайних та південних сіроземах, супісках та суглинках особливо сильно впливає на врожай внесення фосфатів. Проте, вплив фосфору на виснажених розораних ґрунтах зменшується внаслідок його накопичення у великих кількостях. Тобто, якщо фосфорні добрива щороку давати в ґрунт, то з часом його дія зменшується. Що робити? Висаджувати культури, які особливо вимагають фосфору і не удобрювати протягом певного часу. Це, наприклад, бобові. Дія азоту за відсутності зрошення суттєво слабша, але в роки, багаті на опади, та в умовах зрошення значення азоту росте. Роль калію, як правило, незначна і обмежується посівами цукрового буряку. Проте, якщо ви не користуєтеся сівозмінами і маєте виснажену землю, то внесення калію хоча б у вигляді рослинного попелу не тільки корисне, а й дуже рекомендоване. Фосфор, азот, калій потрібні всім без винятку рослинам.
Скільки добрив вносити? Обов’язково дотримуйтеся інструкцій, на кожному добриві має бути вказано кількість добрива, необхідна для певної площі. Наприклад, не рекомендоване внесення більше ніж 1 кг фосфорних добрив на 1 сотку розораного ґрунту, куди раніше такі добрива вже вносилися. Для розрахунку необхідної кількості відповідного добрива, використовуються хімічні розрахунки.
Слід зазначити, що комплексні добрива, як правило, гірше розчинні за прості. Це не стосується калієво-азотних речовин, вони добре розчинні у воді, тому їх в жодному випадку не слід вносити під рослини, якщо є загроза дощу. Найкраще їх вносити в вологий ґрунт після дощу, але з позитивним сонячним прогнозом погоди на найближчі кілька днів. Такі добрива слід вносити уже безпосередньо після проростання рослин, оскільки вони добре засвоюються рослинами. Амофоску, складне, але добре розчинне добриво краще вносити на початку періоду вегетації, воно універсальне, підходить для всіх рослин.
Тоді як різноманітні карбофоски і інші складні фосфати, випускаються у погано розчинній формі, вони вносяться в землю один раз, найкраще після осінньої оранки. Вони не вимиваються з родючого шару водою. Взагалі, легко визначити, які добрива краще вносити на початку вегетації, а які потрібно вносити одноразово протягом усього періоду росту. Якщо невелика кількість речовини, яку ви купили добре розчиниться в воді, значить – це добре розчинне добриво, розраховане на внесення безпосередньо під рослини в період вегетації, тоді як зовнішньо схожі на пінопласт «кульки», погано розчинні у воді, навіть погано змочувані нею, вносяться, як правило, восени, «під сніг».
В усьому нашому сільському господарстві дуже важливий принцип: все, що ви купили, має бути використано, але використано розумно, без шкоди для оточення, для власного здоров’я. Без «їжі» не виросте жодна рослинка, то ж хай та їжа іде їй на користь.
Юля Смаль
Може, буде цікаво
· Нітрат калію KNO3 (калійна селітра) являє собою безбарвну кристалічну речовину. На вологому повітрі не мокріє і не злежується. Нітрат калію — дуже цінне мінеральне добриво, в якому міститься два поживних для рослин елементи — азот і калій. Однак за агрохімічними вимогами вміст азоту в азотнокалійових добривах повинен бути більшим, ніж в KNO3. Тому нітрат калію застосовують переважно в суміші з амонійними солями.
· Нітрат амонію NH4NO3 (амонійна селітра) дуже багате на азот добриво. Але нітрат амонію має істотний недолік — на вологому повітрі він мокріє, а при висиханні утворює тверді куски. Цілком сухий нітрат амонію може вибухати. Тому його застосовують як добриво в суміші з сульфатом амонію. Така суміш на повітрі не мокріє; не злежується і являє собою дуже цінне добриво, особливо під цукрові буряки, картоплю та інші культури.
· Нітрат кальцію Ca(NO3)2 (кальцієва, або норвезька, селітра) — теж цінне азотне добриво. Його виробляють у великих кількостях нейтралізацією нітратної кислоти вапном. Цінність нітрату кальцію як добрива полягає також у тому, що іони кальцію Ca2+ благотворно впливають на структуру ґрунту.
· Нітрат натрію NaNO3 (чилійська селітра) являє собою єдину сіль нітратної кислоти, яка утворює потужні природні родовища (в Чилі). В багатьох країнах чилійська селітра широко використовується як мінеральне добриво.
Сульфат амонію (NH4)2SO4 — одне з найстаріших азотних добрив. Його добувають у зеликих кількостях нейтралізацією сульфатної кислоти аміаком. Сульфат амонію не гігроскопічний і не злежується. Він значно підвищує врожайність таких культур, як жито, пшениця, картопля і особливо чай і рис.
Хлорид амонію NH4Cl одержують нейтралізацією хлоридної кислоти аміаком. Він теж не гігроскопічний і не злежується. Але на відміну від сульфату амонію його не вносять під такі культури, як цукрові буряки, табак тощо, оскільки іони хлору на ці культури впливають негативно.
Рідкий аміак і аміачна вода є найбагатшими добривами за вмістом азоту. Рідкий аміак, як і аміачну воду, стали застосовувати як азотні добрива лише останнім часом, коли були розроблені методи внесення в ґрунт добрив у рідкому стані.
Звичайний суперфосфат - Ca(Н2РО4)2 + 2CaSO4) є найбільш поширеним фосфорним добривом. Недоліком його є те, що значну частину його маси складає баласт — сульфат кальцію, який сильно здорожує транспортування добрива.
Подвійний суперфосфат(Ca(Н2РО4)2), як і звичайний, містить фосфор у вигляді добре розчинного дигідрофосфату кальцію. Але в ньому, на відміну від звичайного, немає сульфату кальцію, і вміст фосфору в ньому значно вищий. Через це виробництво подвійного суперфосфату розвивається більшими темпами, ніж звичайного. Подвійний суперфосфат дорожчий від звичайного, оскільки виробництво його складніше і при цьому витрачається багато тепла на випарювання води.
Преципітат за складом являє собою дигідрат гідрофосфату кальцію CaHPO4 • 2H2O.
Фосфоритна і апатитна вода - Фосфоритна і апатитна мука - тонко розмелений фосфорит або апатит, її використовують як фосфорне добриво лише на кислих ґрунтах, оскільки фосфор у ній міститься у вигляді нерозчинного нормального фосфату кальцію Са3(PO4)2. Фосфоритну муку краще вносити в ґрунт разом з кислими добривами, наприклад з сульфатом амонію (NH4)2SO4 або тваринним гноєм.
До амофосів належать дигідрофосфат амонію NH4H2PO4 і гідрофосфат амонію (NH4)2HPO4. Амофоси одержують нейтралізацією розчину фосфатної кислоти розчином амоніаку з наступним упарюванням і кристалізацією солі. Амофоси являють собою дуже цінне складне добриво, яке містить азот і фосфор.
Азофоска — це суміш гідрофосфату амонію (NH4)2HPO4 і нітрату калію KNO3 її одержують кристалізацією з розчину суміші двох солей. Залежно від співвідношення вихідних речовин одержують різні сорти азофоски, які відрізняються між собою процентним вмістом азоту, фосфору і калію.
Томасшлак — відхід металургійного виробництва. Він утворюється при переробці чавуну з великим вмістом фосфору в технічне залізо томасівським способом. Склад томасшлаку виражається такою приблизною формулою: Ca3(PO4)2•CaO. Отже, він відрізняється від нормального фосфату кальцію тим, що містить у своєму складі надлишок CaO, завдяки чому відзначається сильно основним характером. Томасшлак застосовують у вигляді тонко розмеленого порошку на сильно кислих ґрунтах (наприклад, торфянистих і болотистих), де він нейтралізує надлишок кислот і одночасно збагачує ґрунт фосфором.
Оцініть статтю: 